Нещодавно всю Україну обурила новина з масовим «отруєнням» автомобілів неякісним бензином на одній з мережевих заправок у великому обласному центрі. Попри доволі серйозний прецедент, публічних заходів вжито не було, а це означає, що хтось і далі буде наживатись на розведеному пальному за рахунок простих водіїв та їхніх простих авто.
Аби такого не сталося, водій має право знати, за що він платить немалі кошти, заповнюючи бак, та як перевірити якість пального хоча б первинно.
Що таке поганий бензин та його шкода
В Україні полюбили великі мережеві заправки за велику кількість додаткових послуг, іноді навіть безплатних. Наприклад, на багатьох станціях нам дозволяють самостійно перевіряти тиск у шинах та підкачувати їх. А також під час розрахунку за пальне можна купити найпопулярніші витратні матеріали — щітки склоочищувачів, антифриз та навіть акумулятори автомобільні.
Все це дуже приємно, але ніяка порція шаурми чи пляшка присадки у моторну оливу не зможуть перекрити наслідки роботи двигуна на поганому бензині. Хай навіть дуже недовгої роботи. Серед шкідливих домішок, які цілком ймовірно можуть бути у пальному є чимало небезпечних для двигуна речовин:
- вода — зрозуміло, що вода або конденсат у паливному баку нам не потрібні, оскільки вони не перемішуються з бензином та дуже швидко викликають корозію металевих частин системи подачі пального, форсунок, клапанів, бензонасосів та датчиків;
- сірка — небезпечна у великих кількостях, але у будь-якому випадку присутня у бензині, оскільки є побічним продуктом перегонки пального, перевірити її кількість без спеціального обладнання неможливо;
- тверді фракції — пісок, пил (кремнієва пудра), іржа у вигляді мікроскопічних частинок, у зваженому стані практично невидимі, тим більше з бензином під час наповнення баків ми майже не контактуємо, вщент забивають паливопровід, фільтри, форсунки, автозапчастини, що труться, миттєво зношуються;
- оливи, олефінові та ароматичні вуглеводи — розчиняються в бензині, сприяють створенню нагару, тим самим також призводять до прискореного зношення плунжерних пар, поршневих кілець та гільз, напрямних втулок клапанів, форсунок тощо;
- бензол — нафтопродукт найнижчого ґатунку, фактично — розчинник, погано впливає на гумові деталі, призводить до їх деградації, змиває оливу з поверхонь тертя та робить багато іншої шкоди, у пальному бензол буде у будь-якому випадку, проте за стандартом — не більш ніж один відсоток.
А ще існують дуже шкідливі домішки китайського виробництва для штучного збільшення октанового числа бензину. Наприклад, заправка продає нам 60 літрів високооктанового пального А-95 за ціною 50 гривень за літр, що насправді є 92 бензином і коштує 45 грн/л. Вигідно та зручно.
Як перевірити якість та де купляти пальне краще
Погана новина для нас у тому, що на АЗС не дозволяється розливати пальне у ємності, окрім паливних баків та інколи каністр. Тим більше у прозорі пластикові бутилі. Тому безпосередньо біля колонки ми можемо виконати лише декілька маневрів, аби первинно перевірити бензин:
- Провести пальцем всередині заправного пістолета. Ніяких ознак жиру, оливи мастил там не має бути. Якісний бензин майже миттєво випаровується з поверхні, залишаючи її сухою та чистою.
- Запах та колір бензину. Старий або неякісний бензин може бути мутним та мати характерний неприємний запах, болотяний колір.
- Якщо під час заповнення бака перевірити рівень оливи у двигуні та торкнутись пальцем до щупа, пляму від оливи можна спробувати змити краплиною нового бензину — якщо пляма видалилась безслідно, ймовірно, бензин якісний.
Практично це все, що ми зможемо зробити, аби перевірити якість пального біля бензороздавальної колонки. Але потрібно розуміти, що великі мережеві заправки мають власні потужності для перероблення нафти з певними стандартами якості. Їх контролюють на державному рівні, тому зазвичай пальне там якісне.
Хоча нещодавно було викрито декілька великих станцій на продажі пального та мастил виробництва Мозирського нафтопереробного заводу. По-перше, це незаконно, а по-друге, ніхто не може бути впевненим у якості білоруського бензину з огляду на те, що там відбувається зараз.
У гаражних умовах ми можемо здійснити ще низку перевірок. Так, відомо, що сертифікований 95-й бензин має бути світло-жовтого кольору без розводів та плям, однорідний та без сторонніх запахів розчинників, спиртів, з різким солодкуватим запахом.
Якщо нанести декілька крапель на чистий білий фільтрувальний папір або суху серветку, після випаровування поверхня має залишатись злегка жовтою, також без слідів жирів. На вміст важких фракцій та смол бензин можна перевірити, якщо нанести декілька краплин на чисте скло та підпалити. Після вигорання якісного бензину на склі лишиться тільки блідий матовий слід, без залишків коричневих або чорних смол.