Автомобільна інженерія знає не багато конструкцій, які б протягом столітньої еволюції залишалися без принципових змін. Здавалося б, склоочисники – у тому числі. Але ж насправді створені 100 років тому компанією Bosch двірники використовують сучасні досягнення науки – і на тому інженери не зупиняються. То які щітки в наш час вважати найкращими?
Так, склоочисники принципово не змінюються з початку минулого століття (принаймні, зовні) – але такими вони стали “всього лише” 100 років тому. Такими, як ми їх знаємо тепер, двірники зробили двоє інженерів компанії Bosch – відомі навіть їхні імена. Заслуга тих добродіїв у тому, що щітки нарешті стали працювати стабільно і передбачувано, без ускладнень при зміні режиму руху і без сюрпризів через прояви негоди.
Століття інновацій та стандарт індустрії
Століття інновацій та стандарт індустріїПерший працездатний склоочисник для транспортного засобу створила жінка – американка Мері Андерсен. Це був скребок з гумовим лезом, в цілому схожий на наші теперішні двірники. Але він не був досконалим. По-перше, прилягав до скла хоч і добре, але не ідеально. А по-друге, приводився в дію рукою. Що було неприйнятно для водія навіть за інтенсивності руху зразку 1920-х. Відтак, раціональному принциповому рішенню потрібне було вдосконалення, яке б зробило ідею життєздатною. І за цю справу взялися конструктори компанії Bosch. Макс Ралл і Герман Штайнхарт працювали над склоочисником три роки (німецька ґрунтовність, чого вже там казати) – проекти, випробування, переробки, знову випробування…
Але зрештою у компанії Bosch вийшла конструкція, яка вважається стандартом аж до наших днів. Детальніше про сучасні технології очищення лобового скла можна побачити у фірмовому відео, а ми спочатку згадаємо історію двірників – тим більше що вона промайнула почасти і перед нашими очима.https://youtu.be/UWHMEJXPMXI
Очищує скло, не потребує уваги
Перш за все, склоочисник став електричним – з приводом від мініатюрного електромотора. Така система у масовому застосуванні перемогла всі інші варіанти, поширені тоді на авто: з ручним управлінням, з тросовим приводом від коробки передач і з вакуумною системою, яка використовувала розрядження у впускному колекторі бензинових моторів.
Кожен сучасний водій може підтвердити, що робота його електричних склоочисників не залежить ані від швидкості руху, ані від навантаження на двигун, ані від положення педалі акселератора. І саме електропривод, запроваджений у далекому 1926-му, дав змогу в наш час зробити двірники такими, які вони є в епоху електроніки і роботизації:
- з автоматичним увімкненням;
- з автоматичним регулюванням швидкості залежно від інтенсивності дощу і швидкості руху;
- з комфортною роботою без шумів і вібрацій.
Для будь-якого авто
Інженери Bosch не були б професіоналами, якби не подбали про масове застосування свого дітища. Тому склоочисник відразу розроблявся з прицілом під монтаж на будь-якому авто. Ця ідея універсальності взагалі типова для цієї компанії, яка від початку ХХ ст. і до наших днів постачає готові системи для усього світового автопрому – безпека, гальма, запалювання, форсунки, паливні насоси… І завдяки цьому ми сьогодні маємо наші склоочисники у теперішньому вигляді.
Щоправда, спочатку, крім типу приводу, німецьким інженерам довелося вирішити дві технічні проблеми: по-перше, параметри гумового леза щітки, і по-друге, стабільність притиснення двірника до скла.
В першому випадку знайшли компроміс між м’якістю гуми та її зносостійкістю. При чому не за рахунок дорогого еластичного матеріалу, а за рахунок оптимальної форми гумки. А рівномірне притиснення щітки до скла забезпечили довгою циліндричною пружиною – вона і зараз ховається у нас в кожному поводку двірника.
Сучасні двірники – які обрати
Сучасні двірники – які обратиБуло б дивно, якби компанія – фактично творець склоочисників – не продовжила їхнє вдосконалення. Ось тільки найвідоміші ноу-хау:
- 1959 р., омивач скла. Через форсунку перед лобовим склом в зону роботи двірників почали подавати воду. Це перетворило двірники з засобу боротьби з дощем і снігом на засіб боротьби також і з брудом;
- 1960-і рр., двірники з перекриттям зон роботи. За рахунок нової кінематики руху повідців щітки навчилися очищувати скло без непротертого клину посередині;
- 1970-і рр., двірники з регулюванням циклічності (режим “пауза”); нескладний електромеханічний пристрій став першим “автоматом” для щіток – задовго до появи датчика дощу;
- 1990-і рр., двокомпонентне лезо Twin. Два різні типи гуми на етапі вулканізації пов’язали разом в одному лезі. М’яка синтетична основа дає довговічність і безшумне ковзання, а жорстка робоча кромка з твердого натурального каучуку ефективно зчищає бруд, воду та сніг;
- 1999 р., Aerotwin – склоочисник без численних шарнірів і з’єднань, з рівномірним розподілом контактного тиску. Дві попередньо зігнуті пружинні смуги притискують гумку двірника до скла. Додатково більш плоска конструкція зменшила шум повітря, яке обтікає автомобіль на швидкості;
- 2000-і рр., запатентований гумовий склад Power Protection Plus для лез щіток Bosch Aerotwin. Робочі кромки стали ще міцнішими, а головне – такі двірники легше ковзають по лобовому склу.
Найголовніше
Зверніть увагу, нечастий випадок: попри те, що у двірниках дотепер немає обов’язкової як на тепер електроніки, вони продовжують вдосконалюватись і в наш час. Bosch і надалі розробляє ефективні та розумні рішення для автотранспорту майбутнього.
Ну а завдання водіїв – не нехтувати можливістю зробити свою машину безпечніше і сповна користуватись досягненнями провідної компанії. Тим більше що вони традиційно доступні практично для кожної моделі.
